Перша допомога при вывихах

Вывих это устойчивое смещение суставных концов костей, в результате чего сустав перестает выполнять свою функцию. Вывих – одна из тяжелых и, к сожалению, нередких травм, и хотя она считается менее опасной, чем, например, перелом, последствия его могут быть не менее, а то и более серьезными, особенно если поврежден крупный сустав.

Чтобы понять, что представляет собой этот вид травм и знать, как правильно оказать первую помощь при вывихе, нужно вспомнить строение сустава.

Что такое сустав

Сустав  это соединение костей, обеспечивающее движение в конечности. Сустав образуется суставными концами двух костей, покрытыми хрящевой тканью, которая амортизирует и смягчает трение при движении. Иногда в суставе находится дополнительный хрящ в роли своеобразной прокладки, например мениск в коленном суставе. Суставные части костей заключены в так называемую суставную сумку, внутри которой находится синовиальная жидкость. К суставу относятся еще и связки, которые прочно соединяют его составляющие между собой. Таким образом, сустав это весьма прочная конструкция, способная выдерживать серьезную нагрузку.

Как образуется вывих, его диагностические признаки

Вывих случается тогда, когда на сустав оказывается резкое и чрезмерное воздействие, как правило, в направлении, несвойственном для движения в данном суставе. В этом случае суставная часть кости выходит из анатомически правильного положения, при этом может повреждаться суставная сумка, разрываться связки и кровеносные сосуды, сдавливаться и повреждаться нервные окончания.

Наиболее часто происходят вывихи (по убыванию): пальца, плеча, стопы, локтя, височно-нижнечелюстного сустава, колена, тазобедренного сустава.

Перед тем, как начать оказывать первую помощь при вывихе, нужно убедиться в наличии его симптомов.

Признаками того, что произошел вывих, являются:

• Резкая боль в суставе;
• Неестественное положение конечности;
• Невозможность движения в суставе или резкое ограничение его подвижности, усиление боли при попытке движения.

Как правило, сустав при вывихе изменяет форму, что особенно заметно у людей худощавого телосложения. Также нередко образуется травматический отек, обусловленный повреждением кровеносных сосудов, а иногда и выходом синовиальной жидкости из суставной сумки.

От менее опасных травм, таких как растяжение связок или ушиб, вывих отличается тем, что описанные выше признаки не нарастают постепенно, а проявляются сразу после травмы. Если вы не уверены в том, какая именно травма произошла, лучше предположить более тяжелый вариант, и оказывать первую помощь, требуемую при вывихе. Если впоследствии окажется, что диагноз ошибочен, и на самом деле случилось растяжение связок, никаких негативных последствий это иметь не будет. Гораздо опаснее недооценить травму.

Оказание первой помощи при вывихе

Наверное, каждый слышал, что вывих лечится вправлением. Однако не все знают, что категорически не рекомендуется делать это неспециалисту, так как неумелые действия могут значительно усугубить травму, а в тяжелых случаях привести к полному разрушению сустава и последующей инвалидности.

Если характер травмы позволяет предположить вывих, пациента нужно как можно быстрее доставить в травмпункт или травматологическое отделение больницы. Там сделают рентгеновский снимок конечности для подтверждения предварительного диагноза, и окажут помощь.

Доврачебная же помощь заключается в следующем:

1. Сустав должен быть обездвижен, причем – Внимание! – в том положении, в котором он находится после травмы. Ни распрямлять конечность, ни поворачивать ее не нужно. Для фиксации сустава накладывают шину, так же, как и при переломе. Если произошел вывих тазобедренного сустава, пострадавшего нужно уложить, прибинтовать поврежденную ногу к здоровой и транспортировать в положении лежа на жестких носилках или предмете, их заменяющем;
2. Приложить пузырь со льдом или другой холодный предмет (например, бутылку воды из холодильника и т.п.) к пострадавшему суставу, чтобы уменьшить отек;
3. Можно дать пострадавшему обезболивающее. Подойдет Анальгин, Парацетамол, Нимесил или любой другой анальгетик. Следует помнить, что если острой боли нет, то и необходимости в приеме анальгетика нет, поскольку полное обезболивание может затруднить диагностику;

Доставить пострадавшего в ближайшую больницу или травматологический пункт, либо дождаться приезда скорой помощи.

Как узнать, что это вывих

Вывих — травма, с которой может столкнуться каждый. Неудачно спрыгнул с бордюра или приземлился на локоть при падении, или слишком энергично стукнул по баскетбольному мячу, да даже просто слишком широко зевнул… Глухой щелчок (впрочем, на фоне внезапно возникающих свежих и более чем неприятных ощущений его замечают не все) — и что-то заклинило.

Прежде всего, не паникуйте. Возможно, болезненные ощущения — это лишь мышечный спазм, вызванный ударом, или, положим, растяжение связок. Неприятно, но относительно безопасно. Поэтому глубже вдохните (это поможет уменьшить боль) и рассмотрите пострадавшую часть тела.

Вывих — это смещение костей в суставе.

В зависимости от степени смещения внешние проявления могут отличаться. Но в целом это не важно. Запомните всего четыре симптома . При любом из них нужно как можно скорее отправляться к травматологу!

1. Пострадавший сустав выглядит странно — например, кость приобретает неестественный угол наклона.
2. Сустав увеличился в размерах, наблюдается припухлость, а кожа над этим участком изменила цвет — покраснела или, напротив, стала восково-бледной.
3. Вы чувствуете сильную боль в области сустава. Другой вариант — онемение: если при вывихе были повреждены нервные окончания, возможна утрата чувствительности.
4. Вы не можете двигать костями в пострадавшем суставе. Например, согнуть или разогнуть ушибленный палец или же закрыть «заклинившую» челюсть. А если у вас это и получается, то с огромным трудом и через приступ острой боли.

Чего нельзя делать при вывихе

Заподозрив вывих, ни в коем случае не совершайте эти распространённые ошибки.

Не надейтесь, что само пройдёт

Вывих — ближайший родственник перелома. Даже если кости всё-таки целы, при смещении могли пострадать кровеносные сосуды и нервы. Те же нервы, возможно, и «заживут», но будут годами напоминать вам о травме ноющей болью, а то и серьёзным ограничением подвижности в пострадавшем суставе.

Не пытайтесь вправить вывих самостоятельно

Прежде всего потому, что у вас может быть не вывих, а перелом. Симптомы этих травм очень схожи , а отличить одну от другой подчас возможно лишь с помощью рентгена. Пытаясь вправить поломанные кости, вы только увеличите повреждения.

Не тормозите

Вывих всегда сопровождается отёком, а часто ещё и внутренним кровотечением. Чем больше времени проходит с момента травмы, тем больше жидкости скапливается возле сустава и тем сложнее будет его вправить. Так что не медлите — бегом в травмпункт. Если «бегом» не получается — например, травмирована нога, — не стесняйтесь вызвать скорую.

Как оказывать первую помощь при вывихе

1. Обеспечьте пострадавшему суставу максимальную неподвижность: не сгибайте колени, локти, пальцы, не двигайте челюстью…

autogear.ru

2. Приложите к травмированной области что-нибудь холодное — пакет со льдом или замороженными овощами (не забудьте обернуть его тонкой тканью), грелку с ледяной водой. Холод остановит развитие отёка и снизит болезненные ощущения.

yimg.com

3. Примите болеутоляющее на основе ибупрофена или парацетамола.

allmed.pro

4. И поторопитесь к врачу!

rambler.ru

Как будут лечить вывих

Лечение начинается с медицинского осмотра. Травматолог или хирург, скорее всего, отправит вас на рентген — чтобы убедиться, что речь идёт именно о вывихе, а не о переломе или треснувшей кости. В некоторых случаях может потребоваться МРТ: томография поможет медику оценить повреждения мягких тканей вокруг сустава.

Дальнейшие действия зависят от того, что именно обнаружит врач. Чаще всего лечение включает в себя следующие пункты.

Медик попробует вправить сустав

То есть вернуть сдвинувшиеся кости в правильное положение. Эта процедура довольно болезненна, так что может потребоваться анестезия — местная или даже общая.

Возможно, понадобится операция

К ней прибегают в том случае, если справиться с вывихом вручную не удалось. Также хирургическую операцию назначают при значительных повреждениях нервов, кровеносных сосудов и связок или же повторяющихся вывихах в одной и той же зоне.

Придётся на время обездвижить сустав

После того как кости вернутся в естественное положение, хирург может обездвижить сустав, наложив на него шину или подвесив на стропу-слинг. Как долго придётся носить эту «упряжь» — несколько дней или несколько недель, — зависит от степени повреждения сустава, нервов, сосудов и мягких тканей.

Вам надо будет реабилитироваться

Избавившись от шины или стропы, готовьтесь долго и упорно делать суставную гимнастику и проходить физиотерапевтические процедуры. Это важный этап, который необходим, чтобы вернуть прежнюю подвижность.

Кстати, учтите: если сустав хотя бы раз был вывихнут, велика вероятность, что однажды это повторится опять. Чтобы уменьшить риски, следуйте всем рекомендациям врача. И конечно же, берегите себя.

Вивих — це стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної ру­хомості, інколи з розривом суглобної сумки і зв’язок та виходом однієї з кісток з сумки.

Вивихи можливі внаслідок різких, надмірних рухів у суглобі, у випадках падін­ня з висоти на витягнуту кінцівку, в результаті сильного удару в ділянку суглоба. Часто вивихи супроводжуються переломами.

Ознаки: біль у ділянці ушкодженого суглоба, втрата звичайної рухливості в суглобі, вимушене положення кінцівки, зміна форми кінцівки в ділянці суглоба.

Допомога. Потерпілого необхідно якнайшвидше доставити до медичного за­кладу, де йому вправлять суглоб. На час транспортування потерпілого до медичного закладу на ушкоджений суглоб потрібно накласти транспортну шину чи пов’язку, що надійно фіксує кінцівку. Для зменшення болю можна дати потерпілому таблетку анальгіну чи іншого знеболювального засобу. Ні в якому разі не треба вправляти вивих самостійно.

Розтягування та розривання зв’язок найчастіше буває в ділянці гомілковоступеневого суглоба.

Ознаки. Різкий, гострий біль у суглобі в місці закріплення ушкодженої зв’язки; рухливість у цьому місці обмежена і супроводжується значним болем; припухлість в ділянці суглоба (крововилив в порожнину суглоба).

Допомога. Холод на місце ушкодження і припухлості, стискуюча пов’язка, цілковитий спокій кінцівки (в разі необхідності — накладання транспортної шини на кінцівку).

Перелом — це порушення цілісності кістки. Розрізняють закриті переломи, коли не відбувається пошкодження шкіри, та відкриті, коли зламана кістка виходить назовні.

Ознаки: біль постійний чи такий, що виникає в разі навантаження на ушкоджену кінцівку або при обмацуванні місця перелому, неможливість рухів в ушкодженій ділянці, зміна форми частини тіла (кінцівки) в ділянці перелому, крововиливи, не­нормальна рухомість кістки в місці перелому.

Загальний стан потерпілого залежить від характеру перелому і може бути до­сить важким (особливо в разі переломів кісток черепа, таза, стегна тощо), часто підвищується температура тіла.

Потрібно пам’ятати, що деякі з перелічених ознак іноді можуть бути відсутні. Тому, коли є підозра на перелом, пошкодження слід розцінювати як перелом і надавати потерпілому відповідну допомогу.

Допомога полягає в забезпеченні повного спокою пошкодженої частини тіла (кінцівки) та усуненні рухомості уламків кісток у місці перелому. Для цього потрібно іммобілізувати пошкоджену частину тіла, тобто зробити її нерухомою. Це досягається накладанням утримуючої пов’язки або ще краще — транспортної шини.

Стандартна дротяна шина Крамера

Стандартні готові шини бувають металеві (дротяні чи з сітки) та дерев’яні. Для транспортної іммобілізації найкраще користуватися готовими стандартними шинами, в разі їхньої відсутності шини виготовляють самі. їх можна зробити з будь-яких матеріалів або предметів, які можна знайти на місці нещасного випадку — палиці, дошки, дранки, кори дерева, очерету, куски фанери чи картону, парасольки, лижі, пучки пруття тощо. Наприклад, при переломах кісток передпліччя після накладання двох шин руку фіксують хусткою. Якщо немає шини, хвору ногу прибинтовують до здорової, а руку — до тулуба. При переломі передпліччя можна підвісити руку, використовуючи підгинання піджака. Головна вимога — достатня довжина та міцність шини.

Шини найкраще накладати на оголене тіло, але якщо зняття одягу завдає болю чи створює інші проблеми, можна накласти шину поверх одягу. У випадку накладання на ого­лену частину тіла, шину потрібно обгорнути ватою чи тканиною, особливо там, де вона прилягає до виступів кісток. Шина повинна щільно прилягати до пошкодженої частини тіла. Наприклад, на рисунку зображено спосіб бинтування шини Крамера у разі перелому плеча, при цьому рука повинна бути зігнута у лікті.

Різні види іммобілізації: 1 — імпровізованою шиною; 2 — за допомогою подолу піджака; 3 — стандартною шиною Крамера

Шину накладають з таким розрахунком, щоб її центр розмістився у місці перелому, а кінці захоплювали два сусідні суглоби — вище і нижче місця перелому. На руку і ногу накладають по дві шини — з зовнішнього і внутрішнього боку. Руку завжди фіксують зігнутою у лікті, пальці кисті повинні бути напівзігнуті, нога — витягнена.

У разі відкритого перелому місце навколо рани змазують йодом, на рану накла­дають стерильну пов’язку і шину. Тільки після накладання транспортної шини потерпілого з переломом кісток можна перевозити в медичний заклад.

Переломи деяких кісток потребують особливого підходу до надання першої до­помоги.

При переломі кисті чи пальців її фіксу­ють за допомогою рулончика вати чи площи­ни.

Фіксування пальців руки

Переломи ключиці виникають від удару, а також від падіння вперед чи на витягнуту руку.

Ознаки: ключиця стає мовби коротшою, біль у місці перелому, плече і вся рука приспущені донизу, рухи руки обмежені.

Допомога. У пахвову ямку кладуть великий жмут скрученої вати, руку згинають у лікті під прямим кутом і прибинтовують до тулуба, передпліччя підвішують на хустці до шиї.

Переломи ребер виникають унаслідок ударів чи в разі здавлювання грудної клітки. Одночасно можливе пошкодження внутрішніх органів.

Ознаки: різко виражений біль у місці перелому, що посилюється під час вди­хання повітря, кашлю, рухах грудної клітки. Коли одночасно пошкоджена плевра та легені, під шкірою скупчується повітря (підшкірна емфізема). У таких випадках під час промацування під шкірою відчувається потріскування бульбашок повітря. Інколи спостерігається відхаркування крові.

Положення потерпілого при переломі кістки стегна і гомілки

Допомога. Накласти тугу пов’язку навколо нижньої частини грудної кліт­ки з метою обмеження її рухливості під час дихання. Для зменшення болю мож­на дати потерпілому знеболювальний засіб. Перевозити потерпілого необ­хідно сидячи.

При переломі кістки стегна і гомілки їх фіксують так, щоб шини захоп­лювали три суглоби: кульшовий, колінний, гомілковоступеневий.

Переломи хребта надзвичайно небезпечні, особливо в тих випадках, коли пош­коджується спинний мозок. Такі переломи можливі в результаті падіння з висоти чи притискання важким предметом.

Ознаки: різкий біль в ділянці виступаючих позаду відростків, неможливість рухів в ділянці хребта. Коли внаслідок перелому пошкоджено спинний мозок, то спостерігається параліч кінцівок, втрата чутливості тіла нижче місця перелому, розлад функцій тазових органів (затримка сечі та калу).

Допомога. Потерпілого необхідно дуже обережно піднімати та переносити. Не допускати згинання хребта, тому що в цьому випадку можна пошкодити спинний мозок. Найважливіше — забезпечити нерухомість хребта (рис. 96). Для цього потерпілого кладуть на ноші з жорсткою поверхнею в положенні на животі; під плечі та го­лову підкладають валик. Для того, щоб покласти потерпілого на ноші, спершу потріб­но обережно повернути його вниз животом, а потім двоє-троє людей одночасно піднімають його і кладуть на ноші, не допускаючи при цьому згинання хребта. Можна перед тим, як піднімати потерпілого, підкласти під нього дошку.

Положення потерпілого при пе­реломі хребта

Положення потерпілого при уш­кодженнях шийного відділу хребта

При переломі шийної частини хребта голову у потерпілого, який лежить долі, фіксують ватною пов’язкою у вигляді нашийника або великої підкови довкола голови, а потім кладуть його на ноші.

Голову можна фіксувати також двома валиками зі згорнутого одягу, ковдри, подушок.

Переломи кісток тазу виникають від сильного його стискання, наприклад, між стіною та транспортним засобом, що рухається, а також під час падіння з висоти. Переломи нерідко супроводжуються пошкодженням тазових органів (сечового міхура, прямої кишки та інших).

Положення потерпілого при переломі костей тазу

Ознаки. Потерпілий не може стояти, ходити, а лежачи — не може підняти витягнуту ногу; в місці перелому з’являється припухлість, сильні болі, крововиливи в пахову ділянку та порожнину. Як правило, потерпілий лежить у позі «жабки» — на спині з розведеними напівзігнутими ногами. Такі переломи здатні викликати дуже тяжкий загальний стан (шок).

Допомога. Покласти потерпілого на жорсткі ноші обличчям догори, його ногам надати положення «жабки», для чого під коліна підкласти товсті валики. Широким рушником чи простирадлом стягнути таз та верхні частини стегон і терміново доставити потерпілого в медичний заклад.

і:-Перелом кісток черепа, як правило, супроводжується пошкодженням м’яких тканин голови та головного мозку.

Допомога. При переломі костей черепа потерпілого вкладають на спину, голову фіксують так само, як при допомозі у випадку ушкодженя шийного відділу хребта.

При переломі щелеп на підборіддя накладають марлеву пов’язку, контури якої ідуть навколо голови і під підборіддям. При переломі верхньої щелепи між верхніми і нижніми зубами прокладають шину (дощечку), а потім по­в’язкою через підборіддя фіксують щелепи.

Потерпілого з будь-якою травмою черепа, яка супроводжується загальним розладом, треба обережно доставити в медичний заклад. Непритомність потерпілого не є перешкодою для транспортування.