Гематома в голові ознаки

Внутрішньочерепна гематома

Синоніми захворювання: гематома голови, гематома головного мозку, крововилив в мозок, крововилив в голову.

Вступ

Хоча травми голови можуть бути незначними, внутрішньочерепні гематоми є серйозними і потенційно загрозливими життю станами, які часто вимагають негайного лікування.

Головний мозок знаходиться всередині черепа, оточений рідиною, яка захищає його від поштовхів при звичайних рухах. Але іноді рідина не в змозі нейтралізувати силу раптового удару або швидкої зупинки. У такій ситуації головний мозок різко струшується і з силою вдаряється в стінку черепа, внаслідок чого може відбутися забій мозку.

Внутрішньочерепна гематома розвивається при розриві кровоносної судини в головному мозку або між черепом і головним мозком. Скупчення крові (гематома) здавлює тканини головного мозку.

Лікування внутрішньочерепної гематоми часто вимагає проведення операції з видалення гематоми. Однак, невелика за розміром внутрішньочерепна гематома не завжди вимагає операції.

Симптоми

Ознаки і симптоми внутрішньочерепної гематоми можуть розвиватися через той чи інший проміжок часу після травми або безпосередньо після неї. З часом тиск на головний мозок зростає, викликаючи деякі або всі перелічені нижче ознаки і симптоми:

головний біль;
нудота;
блювота;
сонливість;
запаморочення;
сплутаність свідомості;
уповільнена мова або втрата мови;
різниця величини зіниць;
слабкість в кінцівках з одного боку тіла.

При великій кількості крові, яка заповнює мозок, через нестачу простору між головним мозком і черепом, можуть виявитися інші ознаки і симптоми, наприклад:

Причини

Причиною внутрішньочерепної кровотечі (крововиливу) є травма голови, часто внаслідок авто- чи мотоаварії, або часом незначного удару в голову. У людей похилого віку навіть легка травма голови може викликати гематому. Наявність відкритої рани, синця або іншої зовнішньої ознаки не обов’язкова.

У результаті травми голови може виникнути cубдуральна, епідуральна або внутрішньомозкова гематома.

Субдуральна гематома

Ця гематома розвивається при розриві кровоносних судин — зазвичай вен — між головним мозком і твердою мозковою оболонкою (зовнішньою з трьох оболонок, що покривають головний мозок). Кров, що виливається, утворює гематому, яка здавлює тканини головного мозку. Якщо гематома збільшується, відбувається прогресивне згасання свідомості, що може призвести до смерті.

Існує три типи субдуральних гематом.

Гостра. Це найсерйозніша і потенційно загрозлива гематома. Зазвичай вона з’являється внаслідок тяжкої травми голови, її ознаки та симптоми виявляються відразу ж.
Підгостра. При підгострій субдуральній гематомі ознаки і симптоми з’являються пізніше, звичайно через кілька годин.
Хронічна. Менш тяжкі травми голови можуть викликати появу хронічної субдуральної гематоми. Кровотеча внаслідок хронічної субдуральної гематоми може бути слабшою, симптоми проявляються через кілька днів, тижнів або навіть місяців.

Всі три типи гематом вимагають надання медичної допомоги при першому ж прояві симптомів і ознак, інакше гематома може призвести до незворотнього ураження головного мозку. Ризик субдуральної гематоми підвищується в осіб, що приймають аспірин або антикоагулянти, у алкоголіків, в дуже молодих людей або людей похилого віку.

Епідуральна гематома

Цю гематому також називають екстрадуральною, вона розвивається при розриві кровоносної судини — зазвичай артерії — між зовнішньою поверхнею твердої мозкової оболонки і черепом. Часто пошкодження кровоносної судини відбувається внаслідок перелому черепа. Кров витікає між твердою мозковою оболонкою і черепом, утворює масу, яка здавлює тканини головного мозку.

Ризик смерті від епідуральної гематоми є значним, якщо швидко не почати лікування. Деякі пацієнти з подібним видом травми можуть залишатися у свідомості, але більшість перебувають у сонному або коматозному стані з моменту отримання травми.

Епідуральні гематоми більш поширені у дітей та підлітків. Найчастіше вони є результатом авто- чи мотоаварії та інших травматичних подій.

Внутрішньомозкова гематома

Цей тип гематоми розвивається при проникненні крові в головний мозок. Після травми голови можуть виникнути численні важкі внутрішньомозкові гематоми. Травма, яка призвела до появи такої гематоми, часто викликає ураження з пошкодженням білої речовини. Такі пошкодження розвиваються після того, як травма буквально розриває нейрити в білій речовині головного мозку. Нейрити — це з’єднання, що передають електричні імпульси або повідомлення від нейронів головного мозку до решти частин організму. При втраті даного з’єднання можуть з’явитися серйозні пошкодження головного мозку, тому що нейрони більше не можуть взаємодіяти.

Травма — не єдина причина внутрішньомозкових гематом.

До інших причин відносяться:

пошкодження кровоносних судин, наприклад, артеріовенозна мальформація або аневризма;
тривала гіпертензія;
неврологічні захворювання, наприклад, церебральна амілоїдна ангіопатія;
пухлини головного мозку;
захворювання печінки;
прийом антикоагулянтів;
деякі аутоімунні захворювання;
захворювання крові, наприклад, гемофілія, лейкемія і серповидно-клітинна анемія.

Коли слід звертатися до лікаря

Внутрішньочерепна гематома може загрожувати життю. Часто необхідним є отримання екстренної медичної допомоги.

Після будь-якого значного удару головою з втратою свідомості або при появі будь-яких ознак і симптомів, які можуть вказувати на наявність внутрішньочерепної гематоми, слід звернутися до лікаря. Хоча симптоми внутрішньочерепної гематоми можуть проявитися не відразу, уважно спостерігайте за подальшими змінами фізичного, розумового та емоційного стану хворого.

Крім цього, повідомте родичів або близького друга про отримання будь-якої травми голови. Оскільки втрата пам’яті часто супроводжує травму голови, ви можете забути, що отримали травму. Попереджений родич, друг чи колега по роботі швидше помітить загрозливі ознаки і організує надання швидкої медичної допомоги, якщо буде знати про те, що з вами сталося.

Обстеження і постановка діагнозу

Діагностування гематоми може бути складним. Однак лікарі в основному припускають, що прогресуюча втрата свідомості після травми голови викликається крововиливом в череп, якщо не доведено інше.
Кращий спосіб визначити локалізацію і розмір гематоми — це візуалізація.

Вона включає такі методи, як:

комп’ютерна томографія (КТ). Для отримання зрізів КТ застосовується сучасний рентген-апарат, підключений до комп’ютера для виконання детальних зображень головного мозку.
магнітно-резонансна томографія (MРТ). Зрізи МРТ отримують з використанням великого магніту і радіохвиль, які виробляють комп’ютерні зображення. Під час МРТ пацієнт лежить на рухомому столі, який вводиться в трубу або тунель.

Виконання КТ та МРТ є безболісним обстеженням.

Лікування

Лікування гематоми часто вимагає проведення операції. Вид операції залежить від характеру гематоми.

Варіанти операцій:

Накладання фрезьового отвору. Якщо кров локалізована і не надмірно згортається, лікар може просвердлити отвір у черепі (перфорація) і прибрати рідину за допомогою відсмоктування.
Трепанація. При великих гематомах може знадобитися трепанація (краніотомія, краніоектомія) частини черепа для видалення гематоми.

Деякі субдуральні гематоми не потребують видалення, оскільки вони невеликі за розміром і не викликають появи ознак або симптомів. Лікарі можуть призначити лікарські препарати, наприклад, кортикостероїди і сечогінні засоби, щоб контролювати набряк мозку після травми голови.

Реабілітація

Після операції лікар може призначити протисудомні препарати з метою контролю або профілактики післятравматичних судом. Судоми можуть початися навіть через 24 місяці після отримання травми. Можуть з’явитися і тривати протягом деякого часу амнезія, порушення уваги, тривога і головний біль.

Відновлення після внутрішньочерепної гематоми може бути тривалим і неповним. У дорослих відновлення займає шість місяців після травми. Діти зазвичай відновлюються швидше і більш повно, ніж дорослі. Терпіння — це ключ до адаптації після травм головного мозку.

Наступні поради можуть допомогти більш швидкому відновленню:

Більше спіть вночі і відпочивайте протягом дня.
Поступово повертайтеся до нормальної діяльності, не робіть цього одразу ж.
Уникайте діяльності, яка може призвести до другої травми голови, наприклад, не займайтеся контактними та активними видами спорту, поки лікар вам не повідомить, що ви досить добре себе почуваєте, щоб брати участь у цих видах діяльності.
Запитайте у лікаря, коли ви зможете повернутися до занять спортом, водіння автомобіля, катання на велосипеді та управління іншим устаткуванням або приладами. Ваша реакція може бути порушена.
Приймайте тільки ті препарати, які призначив ваш лікар.
Не вживайте алкоголь до повного одужання. Алкоголь може перешкоджати відновленню, піддаючи ризику отримання ще однієї травми.
Записуйте ту інформацію, яку вам складно запам’ятати.
Звертайтесь до членів сім’ї чи близьких друзів перед тим, як приймати важливі рішення.

Источник

Травма, разрыв сосуда, заражение крови приводят к тому, что у человека появляется гематома головного мозга. Кровь, вытекающая из поврежденных кровеносных сосудов, образует каверну, плотную капсулу, заполненную застывающей кровью. Капсула давит на ткани головного мозга, провоцируя головные боли и вызывая нарушение работы нейронов.

Причины возникновения гематом в головном мозге

Возникновение гематомы головного мозга возможно только при разрыве сосуда. Но спровоцировать патологию способны определенные сопутствующие факторы.

Ушиб головы, падение с высоты, хлыстовая травма, провоцирующие сотрясение серого веществ, перелом костей черепной коробки – все это приводит к кровоизлиянию. В норме кора полушарий и мозговое вещество человека не соприкасается с костями черепа, так как его окружает ликвор. При травме происходит соприкосновение коры головного мозга, серого вещества с костями головы, возникает механическое сдавливание тканей, разрывы артерий, вен, капилляров, приводящие к кровоизлиянию. Кровь может не только собраться в полость, но и пропитать серое вещество мозга, провоцируя разрывы связей нейронов, что приводит к нарушению работы всего организма.

Кроме того, следует отметить патологии и заболевания, приводящие к тому, что у человека возникает гематома головного мозга:

Лейкемия, гемофилия, анемия.
Врожденная сосудистая патология – неправильно сформированная связь между венами и артериями (артериовенозная мальформация).
Аномальное развитие сосудистой сетки мозга, аневризмы.
Хроническая артериальная гипертензия.
Новообразования разного характера: кисты, доброкачественные или раковые опухоли.
Инфекционные заболевания, провоцирующие воспалительные процессы в головном мозге (менингит, энцефалит).
Воспалительные заболевания, при которых поражаются сосуды: артериит, красная волчанка.
Патологии (аутоиммунные заболевания), провоцирующие воспаление мозговых тканей, что приводит к их разрушению, некрозу (отмиранию).
Сепсис крови.
Нарушение работы печени.
Заболевания неврологического характера.
Неконтролируемый прием кроворазжижающих препаратов.

Травмировать головной мозг и получить гематому может человек любого возраста, но чаще всего эта патология диагностируется у престарелых людей. Даже у новорожденных детей может возникнуть гематома в голове: если ребенок получает травму во время прохождения по родовым путям, при длительном безводном периоде, при удушении пуповиной и, как результат, гипоксии.

У некоторых больных возникают постинсультные гематомы, причиной возникновения которых является атеросклероз, алкогольная интоксикация, солнечный или тепловой удар.

Основные симптомы

Признаки возникновения гематомы в голове у взрослого пациента:

Интенсивная головная боль, сопровождающаяся тошнотой, рвотой.
Вялость, сонливость.
Сильное головокружение.
Трудности с концентрацией внимания.
Сбой координации движений.
Несвязность, замедленность речи, невозможность нормально разговаривать.
Спутанность сознания, человек не способен понять, где находится, выполнить простые действия.
Зрачки становятся разных размеров.
В руках, ногах с одной стороны чувствуется слабость.

При отсутствии медицинской помощи из-за быстрого роста гематомы у человека могут возникнуть судороги, конвульсивные сокращения мышц, он может впасть в летаргический сон, кому, умереть.

У новорожденного при развитии гематомы головного мозга может возникать сонливость, он часто срыгивает, на третий день после травмы на теменной области появляется шишка, голова младенца становится ассиметричной.

Классификация гематом

В зависимости от того, какие размеры имеет гематома в голове после удара, производится разделение на виды:

Малые – содержат до 50 мл жидкости.
Средние – заполнение полости на 50-100 мл.
Крупные – потеря крови составляет больше 100 мл.

С учетом места расположения гематомы классифицируются следующим образом:

Субдуральная гематома

Возникает чаще всего после разрыва вены или аневризмы. Кровь изливается между паутинной и твердой оболочкой мозга. Каверна давит на ткани, нарушая работу нейронов, и при значительном увеличении провоцирует потерю контроля нервной системы над всеми органами. Выделяется три типа гематом субдурального типа:

Острая. Признаки поражения головного мозга появляются сразу же после травмы, самый долгий срок – три дня, симптомы выражены ярко, интенсивно еще до полного формирования каверны.
Подострая. Спустя несколько дней (от 4 до 15) после повреждения сосуда, полученного ушиба головы, пока формируется капсула гематомы, у человека появляются симптомы кровоизлияния.
Хроническая. После разрыва сосуда признаки поражения тканей головного мозга, вызванные давлением медленно растущей капсулы с кровью, возникают через неделю, месяц. Обычно для их проявления требуется дополнительное влияние – ушиб головы, падение с высоты, нервное потрясение.

Хотя каверна с кровью находится снаружи головного мозга, гематома головы после ушиба может быть причиной смерти пациента. Поэтому необходимо посетить невропатолога, даже если у человека нет никаких жалоб на самочувствие.

Субарахноидальная

Гематома возникает при разрыве аневризмы, кровь изливается между паутинной и мягкой мозговой оболочкой. Даже если разрыв сосуда произошел без травматизации головы, человек чувствует резкую сильную боль в затылке. Характерный признак формирования субарахноидальной гематомы – кровь проникает в глаз, ее можно увидеть в сетчатке, глазном яблоке при офтальмологическом осмотре.

Внутрижелудочковая

После геморрагического инсульта или травмы головы кровь накапливается в желудочках головного мозга. У пострадавшего нарушается его функциональность, нарастает отечность тканей, возможно развитие гидроцефалии мозга, приводящей к обморокам, коматозному состоянию.

Эпидуральная гематома

Патология возникает при разрыве мозговой артерии, располагающейся между черепной коробкой и твердой оболочкой мозга. Это происходит при переломе костей черепа, полученном подростком, ребенком при падении с большой высоты или в автомобильной аварии.

Если у человека развивается эпидуральная гематома головного мозга, он может умереть, так как каверна с кровью стремительно увеличивается и оказывает сильное давление на ткани мозга.

Внутримозговая гематома

При попадании крови в белое мозговое вещество, развиваются множественные внутримозговые гематомы. Ткани мозга постепенно пропитываются кровью, происходят разрывы нервных связей, поражение нейритов – нервных отростков. При этом передача нервных импульсов от мозга нарушается и ухудшается нервная регуляция работы организма. Если причиной кровоизлияния явилась травма, то капсулы с кровью располагаются вблизи коры больших полушарий. Если разрывы сосудов происходят из-за гипертонии или атеросклероза — капсулы с кровью формируются в глубине белого вещества.

Постановка диагноза

Естественно, если у человека открытый перелом черепа, тут нет сомнений в необходимости срочной госпитализации. В условиях стационара проводится специальный неврологический осмотр, позволяющий установить, насколько поражены нейронные связи. Нейрохирург осматривает поле операции и продумывает возможную тактику лечения. Обязательно проводится опрос родственников пострадавшего или свидетелей аварии, которые могут дать сведения о том, каким образом пациент получил травму.

А что делать при гематоме на голове, когда состояние человека кажется не тяжелым? Он разговаривает, передвигается и лишь изредка отвечает невпопад? Все равно обратиться к врачу, симптомы поражения головного мозга могут проявиться позже. Лечение будет наиболее успешным на ранних сроках развития патологии.

Основные методы диагностики, позволяющие оценить степень поражения головного мозга:

Магнитно-резонансная томография. Подробные снимки, полученные с помощью этого обследования, позволяют узнать, где располагается гематома, рассчитать ее размеры и скорость роста.
Компьютерная томография. Помогает уточнить, насколько поражен головной мозг, получить информацию о типе полости, заполненной кровью.
Эхоэнцефалография. Используется для того, чтобы уточнить, есть ли смещение мозговых структур, нетипичные реакции на травму.
Нейросонография. УЗИ через родничок, которое проводится только младенцам и помогает установить локализацию гематомы, ее вид.
Ангиография сосудов шеи и головы. Дает информацию о том, насколько повреждено сосудистое русло, изменена ли скорость кровотока.

Также больному следует сдать общий анализ крови, чтобы определить уровень тромбоцитов. Если кроме головного мозга затронут и спинной, на котором также может возникнуть гематома, назначается люмбальная пункция.

Как лечится гематома?

Удаление гематомы в голове производится только в том случае, если каверна, наполненная кровью, имеет большие размеры или стремительно растет, оказывая давление на ткани мозга. Если гематома головного мозга небольшая, не увеличивается в размерах, применяется медикаментозная терапия:

Для остановки кровотечения и улучшения свертывания крови – гемостатики (Этамзилат, Тромбин, Фибриноген, Викасол).
Для снижения отека мозга – препараты, обладающие мочегонным эффектом (Диакарб, Фуросемид, Манитол).
При головокружении, тошноте, рвоте – Церукал.
Для предотвращения развития спазма сосудов – глюкокортикостероидные лекарственные средства, антагонисты кальция, витамин Е.
Чтобы улучшить микроциркуляцию в сосудах и обновить состав крови – сосудорасширяющие препараты, венотоники (Гепарин, Пентоксифиллин, Актовегин).
Для снижения нервной возбудимости – транквилизаторы, седативные препараты (Феназепам).

В восстановительный период больному рекомендуется принимать ноотропные и вазотропные препараты. Они способствуют регенерации клеток головного мозга, восстановлению функций нейронов. При необходимости врач назначает лекарственные средства, ускоряющие рассасывание гематом. В реабилитационный период проводится физиотерапевтическое лечение, массаж.

Когда пациентам показано удаление гематомы головного мозга? Хирургические операции проводятся, если в головном мозге есть каверна средних или крупных размеров, и в том случае, если медикаментозная терапия по устранению малых гематом не дала результата.

Для удаления гематомы головного мозга проводятся следующие операции:

Если кровоизлияние занимает обширную площадь, при внутримозговых кровоизлияниях устранение крови производится при помощи трепанации черепной коробки. Хирургическое вмешательство такого типа является сложным, впоследствии возможна длительная реабилитация пациента.
Костно-пластическая, резекционная трепанация производится в том случае, если у человека возникла субдуральная гематома. В кости черепа просверливается отверстие, через которое удаляется сгусток крови и устанавливается на определенный период времени дренаж.
Эндоскопические операции проводятся, если есть возможность удалить кровь через небольшое отверстие в голове.

Возможно проведение комбинированной операции. Например, при эпидуральном кровоизлиянии, когда гематома стремительно увеличивается в размерах, вначале делается фрезевое отверстие, изливается жидкость. Затем вскрывается черепная коробка и проводится полное устранение гематомы.

Особенности восстановительного периода

Для больного устанавливается постельный режим на время лечения. В восстановительный период врач может рекомендовать:

Прием противосудорожных препаратов.
Ограничение физических нагрузок.
Отказ от курения, алкоголя.
Устранение нервных, эмоциональных, интеллектуальных перегрузок.

Чтобы гематома головного мозга не появилась повторно, необходимо избегать травм, правильно питаться, нормализовать кровяное давление. Если появляется головная боль, нарушение речи, неспособность концентрировать внимание, следует срочно обратиться к невропатологу.

Источник